Екзоти з гір та пустелі створять унікальне стадо

Рік тому в «Агроекології» з’явився новий для підприємства вид тварин – кози. Тоді ми придбали кізок віком 3–4 місяці кількох порід. А нещодавно стадо поповнилося двома племінними козликами.

Кози виросли, отже, настав час їх парувати. Але виявилося, що підібрати для них плідників не так і легко. Ми із самого початку, купуючи козенят різної масті, незвичайної зовнішності, запланували створити унікальне стадо. Воно має стати своєрідною родзинкою органічного підприємства, кумедним, але водночас – високопродуктивним доповненням до основних галузей. Кози повинні бути такими, щоб викликати захоплення гостей господарства, особливо – дітей, які приїжджають на екскурсії. Проте, ми хочемо також отримувати від цих тварин молоко, яке годиться як для споживання само по собі, так і для виробництва сирів. Тому не стали купувати високопродуктивних, але вже звичних зааненських козликів, а почали шукати плідників цікавіших порід.

Наші пошуки завершилися в Київській області, у фермерському господарстві «Лукачівка-Еко». Воно працює за природними технологіями, перебуває на стадії органічної сертифікації. Тут розводять кіз і переробляють їхнє молоко на тверді сири. До речі, ми мали можливість скуштувати ці сири: вони дуже смачні й майже не мають специфічного козиного запаху. Головне, що в господарстві мають саме таких тварин, які нам потрібні, – малопоширених в Україні порід з екзотичним екстер’єром. До того ж, їхні кози достатньо продуктивні й дають в середньому понад 4 л молока на день по першій лактації. Тож ми придбали тут чистокровних, з гарними родоводами козлів альпійської й англо-нубійської порід.

Альпійська порода первісно сформувалася в горах Швейцарії. Звідти вона поширилася до Франції, Італії, Великобританії, США. Узагалі альпійські кози так сподобалися фермерам, що нині їх можна зустріти в багатьох країнах світу. Ці кози мають привабливу зовнішність, витончену мордочку, гладку блискучу вовну переважно шоколадно-червоної масті з чорними відмітинами, прямі вуха, великі розміри – жива маса дорослих тварин може перевищувати 60–70 кг. За молочною продуктивністю альпійські кози можуть позмагатися із визнаними рекордсменками зааненськими, які теж, до речі, родом із Швейцарії. Окремі «альпійки» дають до 8 кг молока на день, а від кращої представниці цієї породи надоїли 2215 кг за лактацію. При цьому молоко має високу жирність.

Предки англо-нубійських кіз походять з Африки. Спочатку ця порода мала назву нубійської – від пустелі Нубія у Північному Судані, де місцеве населення розводило цих тварин. Потім із породою попрацювали французькі й англійські селекціонери. Сучасна європейська порода цих кіз була зареєстрована в Англії у 1896 році і з того часу її найчастіше називають саме англо-нубійською. Ці тварини мають характерну зовнішність, завдяки чому їх важко сплутати з представниками інших порід. Насамперед це стосується будови голови з горбатим «римським» профілем та великих звисаючих вух. Забарвлення шерсті може бути різним, в тому числі – незвичайним, наприклад, з невеликими білими плямами по всій поверхні рудого чи чорного тулуба. «Нубійці» – великі тварини: жива маса кіз може доходити до 70 кг, а козлів – перевищувати 100 кг. Молочна продуктивність середня й вища за середню: надій за лактацію складає 750–1500 кг, а рекорд породи, встановлений у США, – 2007 кг.

Обидва козлики, яких ми придбали, мають красиву, шоколадну з чорним, масть. Тільки у альпійського вуха прямі й темні, а у англо-нубійського білі, звисають з обох боків голови. Ми поселили плідників разом із козами. Зважаючи на те, що це – стадні тварини, козлики швидко освоїлися на новому місці й почали цікавитися матками. Тому сподіваємося за кілька місяців отримати перших козенят з незвичайним, навіть непередбачуваним, екстер’єром і, звісно ж, цілюще козине молоко.

Оксана Прокопенко, 2017.

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *